"Пам"ять минулих літ"

2018-07-31

/Files/images/DSC08304.JPG

«Пам’ять минулих літ» -- буквар нашої національної свідомості

27-28 липня 2018 року Українська церква відзначала 1030-ту річницю Хрещення Київської Русі-України. З цієї нагоди в Києві у Володимирському патріаршому кафедральному соборі, як і по всій Україні, відбулися урочисті богослужіння, які очолював Святійший Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет.

На спільну молитву за Україну, за перемогу і мир, за єдність і світле майбутнє, як і на Український Хресний хід, що проходив від Володимирського собору бульваром Шевченка, вулицею Володимирською через Софійську і Михайлівську площі.

У 988 році київський князь Володимир охрестив Київ, прийнявши світло Христове з Константинополя, де й сьогодні перебуває резиденція Вселенського патріархату. Першими з волі рівноапостольного князя хрестилися кияни у річці Почайна на Подолі.

З прийняттям християнства у Києві й на Київських землях з’являється велика кількість храмів. У 988 році на пагорбі, де стояв ідол Перуна, постає храм на честь святителя Василія Великого, у 989 році на честь Пресвятої Богородиці князь Володимир заклав Десятинну церкву. На київських горах поселяються ченці-подвижники, будуються перші монастирі. Тут діє центр Київської Митрополії. ЇЇ головною святинею стає собор Софії Київської. Його заснування згадується в літописах з 1017 по 1037 р. Історики сходяться на думці, що будівничим собору був Ярослав Мудрий, котрий продовжив справу свого батька Володимира.

А в 1108-1113 рр. неподалік Софії піднявся величний Михайлівський Золотоверхий собор, споруджений онуком Ярослава Мудрого князем Святополком.

Про ці та інші події в історії Русі-України можемо прочитати в «Повісті минулих літ», яку переказав сучасною українською мовою письменник Віктор Близнець у 1982 році. У 2005 році вийшло четверте видання цієї книги, яка користується великим попитом.

«Повість минулих літ» - не просто літопис, пам’ятка української писемності 10-12 ст., а й високохудожня книга, своєрідна хрестоматія, збірник епічних пісень, легенд та переказів; це перша, найдавніша історія українського народу, написана на замовлення Вічності. Вона є букварем нашої національної свідомості, глибоких патріотичних почуттів, пронесених народом крізь тисячоліття.

Особливі симпатії Літописець проявляє в книзі до тих князів, які були книжниками, будували храми, зводили нові міста, забезпечували народові лад і мир, у яких сила влади утверджувалась силою духу, високою моральністю, пошаною до минулого, до історії, до діянь батьків, дідів, прадідів.

У пантеоні культурно-освітніх діячів Русі-України перше місце належить князю-просвітителю Володимирові Великому. Він першим на Русі, як свідчить Літописець, «повелів будувати церкви», «і людей приводити на хрещення по всіх городах і селах», «і почав посилати збирать дітей у нарочитих мужів своїх і віддавати їх на учення книжне». Він першим вклав книжку в руки народу нашого, і, говорить Літописець, «через оцих, відданих на навчання книжне, і збулося пророцтво на нашій землі, в якому сказано:

« У ті дні глухі почують слова книжні і ясною буде мова гундосих».

У Требухівській бібліотеці-філії №8 КЗ БРР «Броварська РЦБС» протягом тижня перед 1030-ю річницею Хрещення Русі-України бібліотекар Надія Кольцова проводила бесіди з користувачами бібліотеки про значення цієї події для України, знайомила з тематичною літературою, зокрема з книгою «Повість минулих літ».

В книгозбірні розкрито постійно діючу виставку «Дорога до храму».

Кiлькiсть переглядiв: 42