На Афганських рубежах

15 лютого 2014 року не лише Україна, а і весь колишній СРСР відзначає 25-річчя виведення радянських військ з Афганістану.

У актовій залі міськвиконкому м. Бровари відбувся захід, присвячений цій даті. До його проведення долучилися працівники центральної районної бібліотеки на чолі з її директором Кошелєвою Л. В. Присутнім, які зібралися на захід, було запропоновано перегляд панорами зі світлин того часу, уривків із віршів та «жорстоких цифр», що наскрізь ранять душу. Також до відзначення 25-річчя виведення радянських військ з Афганістану було розкрито бібліотекарями ЦРБ книжково-ілюстративну виставку та запропоновано спогади очевидців тих лихих часів. Один із них був запрошений на захід. Це полковник у відставці, учасник бойових дій в Афганістані, військовий історик, літописець та дослідник історії України Ігор Васильович Чичкань. Він невтомно, протягом 2 годин, розповідав не лише про те, з чого починалася та війна для колишнього Радянського Союзу, про військові дії, але і про побут афганського населення, про його національне вбрання та традиції. Ця дійсно унікальна людина так захопила своєю розповіддю присутніх, що і після закінчення виступу, линуло ще чимало запитань. Слухачами цього разу були зокрема студенти університету третього віку.

Не оминули увагою на годині пам’яті і те, що у грудні цього року із сумом буде згадуватися 35-та річниця з дня вводу радянських військ на територію Афганістану. Майже 10 років страху, сивого волосся, покалічених доль, понівечених тіл… Протягом усього життя ці спогади, що іноді приходять у снах, не покидають тих, хто був в Афгані. Хотілося б вкотре нагадати ті сумні цифри, за кожною з яких невимовний біль та розпач, ненароджені діти та зруйновані долі.

Через афганську війну пройшло 620 тисяч солдат та офіцерів радянської армії, із них 160 тисяч – українці. Повернулися інвалідами на українську землю 3660 чоловік, загинуло – 3280, а 80 – зникли безвісті. Звання Героя Радянського Союзу у цій війні отримали 11 українців.

По-різному зараз оцінюють події тих років. Різне бачення афганської війни, її наказів і військових операцій тими, хто їх виконував. Для нас це взагалі події, які відбувалися в іншій державі, але учасниками яких були наші батьки, родичі, земляки. І тому для них і для нас Афган – страшна пам’ять страшної війни, уроки якої мають бути засвоєні і ніколи не повторюватися.

Кiлькiсть переглядiв: 9