27 березня 2015 року в Броварській центральній районній бібліотеці відбулось перше засідання любительського клубу «Неопалима купина», присвячене темі: «Календар - як етнічна цінність».

Завідуюча методично-бібліографічним відділом Кальченко Олена Миколаївна ознайомила членів клубу з надзвичайно цікавими, яскравими темами: про історію календаря, місячного календаря, сонячного календаря, з принципами реконструкції етнічного календаря, забутими проукраїнськими святами.

Члени клубу та працівники бібліотеки поповнили свої знання про те, що після християнізації Русь-Україна взяла календар з Візантії, який був прийнятий Юлієм Цезарем, тому називали його юліанським, а в 1582 році Папа Григорій XIII реформував юліанський календар, тому новий стиль отримав назву григоріанського. В Україні григоріанське літочислення було введено Центральною Радою 1 березня 1918 року для цивільного вжитку.

В ході зустрічі бібліотекар розповіла про тиждень – найдавнішу календарну одиницю. Уже в Трипільській культурі на українських землях існував 7-денний тиждень. Одним із вагомих факторів прийняття 7-денного тижня є добре узгодження з психофізичними ритмами людського організму. Тому спостерігаються зміни в життєдіяльності людей, тварин, рослин: змінюється самопочуття, настрій, активність, підвищується чи знижується тиск. Лектор охарактеризувала кожний день тижня: що він значить і що можна і не можна робити в конкретний день, а також розповіла про символіку кольорів, яку використовували щодня, тому що та несла відповідну до дня тижня енергетику.

Далі члени клубу почули про Місячний календар наших предків. Відомо, що поділ року на місяці зафіксований археологічними знахідками в Україні. Астрономічний рік має 365 днів. Також відомо, що певний час в Україні існували 13-місячні роки, які чергувалися з 12-місячними. У 13-місячному році проукраїнців був ще знак Змієносця, в який Сонце входить 30 листопада і виходить 18 грудня, а далі Сонце перебуває в сузір’ї Стрільця. Усі назви місяців передають одвічний зв'язок українців з природою і сезонною працею хліборобів.

Далі слухачі дізналися про проукраїнський сонячний календар. Проукраїнський рік складався з чотирьох сонячних фаз, як і нині – чотири пори року: 1. Весняне рівнодення – 20, 21 березня. 2. Літнє сонцестояння – 21, 22 березня. 3. Осіннє рівнодення – 22, 23 вересня. 4. Зимове сонцестояння – 21, 22 грудня, а планета, яка впливає на перший день року, має вплив на весь рік, і тому кожен рік проходить під знаком цієї планети.

Надзвичайно цікаві відомості дізналися учасники клубу про етнічні свята українців. Християнська церква використовувала язичницькі обряди, надаючи їм християнської символіки. Давні місцеві хлібороби України, засновники Трипільської культури (наші предки), дали початок проукраїнському язичницькому літочисленню. Найголовніший принцип реконструкції язичницького календаря – 4 найбільші Сонячні свята, які випадають на рівнодення та сонцестояння. Вони можуть щороку змінювати свою дату, тому називаються «рухомими». Це: Великдень, Купайло, Різдво, Світовид осінній. Місячні свята відіграють важливу роль у рослинній та жіночій магії. Етнічний календар є потужним ритмоладуючим стимулом здоров’я і процвітання нації.

Метою клубу є ознайомлення людей з історією України, її народними традиціями, звичаями і святами, популяризувати етнографічну, народознавчу та історичну літературу, відроджувати українську обрядовість, вивчати давній побут українців, передавати багатовікову мудрість молодшим поколінням, виховувати у них почуття патріотизму, гідності та поваги до історичної минувшини свого народу, тому учасникам клубу дуже сподобалось засідання клубу.

Кiлькiсть переглядiв: 53